Огляд:Дуже вільна інтерпретація скандально відомої фантазії де Сада "120 днів Содому" переносить глядача в 1944 рік, в республіку Сало на півночі Італії, в останні дні італійського фашизму. Магістрат, банкір, герцог і монсеньйор заманюють групу молодих чоловіків і жінок на ізольовану віллу, де їх піддають безжальним, майже ритуальним тортурам, посвячують полонених в правила гри, побудованої на сексуальних збоченнях. "Вперше я знімаю фільм про сучасний світ, - говорив режисер - порушуючи всі мислимі умовності буржуазного смаку". Фільм розділено на три частини відповідно до Пекла за де Садом: коло безумства, коло екскрементів і коло крові. В результаті, не дивлячись на незаперечно геніальні моменти, вийшла стрічка, яку майже нестерпно дивитися.